Знак м’якшення
1. Де ти з’їси ці лини.
2. Після Д, Т, Н перед Ж, Ч, Ш, Щ, -СЬК-, -СТВ- Ь. !!!
бриньчати, няньчити, доньчин, женьшень, Тяньшань,
Маньчжурія.
Боязкий, різкий, баский, ковзкий, порский, дерзкий,
жаский, плаский !!! колодязний.
3. Непрямі відмінки – Н.в: лялЬці(лялЬка),
Світланці(Світланка).
4.Ь: після Р тільки перед О(-рьо-):царьок, цар. Горький,
Зорькін.
Апостроф
1.Мавпа Буф – я, ю, є, ї.
2.Префікси, корені на пригол.- дит’ясла, від’їзд.
3.Твердий Р(у кінці складу): пір’я (АЛЕ після м‘якого
–апостроф: буря)
3. Апостроф: збіг кореневих приголосних, крім Р:
різдвяний, АЛЕ: черв’як.
Чергування приголосних
к-ч-ц – цьк, цтв: козак-козацький,
г-ж-з – зьк, зтв: Гаага –гаазький,
х-ш-с: ськ, ств: птах – птаство.
!!!Нью-йорксьский, меккський, ла-маншський,
даккський, баскський, дамаскський, цюрихський,
казахський.
цьк – чч: козацький – козаччина.!!!! Галичина,
зьк – жч: празький – Пражчина ,
ськ – щ: полтавський – Полтавщина.
У дієсловах: зд – ждж, з –ж, ст – щ, д – дж: їздити –
їжджу.
Спрощення
-В укр. словах: перстень-персні.
-Спрощення: в іншомовних словах, імен. на –стка:
аванпостний, невістка(невістці).
Пестливий, хвастливий, хворостняк, зап’ястний,
кістлявий, шістсот, шістнадцять, випускний,
пропускний, вискнути, тоскно
Подвоєння
1.Збіг морфем: віддати, міськком.
2.Між голосними: тінню (тінь).
3.Збільшена міра, урочистість: несказанний,
здоровенний, преосвященний.
Священик, статей.
Велика літера, лапки:
Релігійні кн. –без лапок: Біблія, Коран.
Свята, історичні дати, пам’ятки –перше слово: День
учителя, Святий вечір, Золоті ворота. Велика Вітчизняна
війна, День Незалежності, День Перемоги, Свято
Перемоги.
Установи, організації, товариства, братства,
міністерства: Хустська гімназія, Міністерство освіти і
науки України.
Найвищі державні і міжнародні посади й організації:
Президент України, Кабінет Міністрів України,
Верховна Рада України, Верховний Суд України,
Організація Об'єднаних Націй, Європейський Союз.
Нагороди, премії медалі: орден Ярослава Мудрого (без
Префікси:
1.С- кафе птах: спитати, зшити.
2.ПРІ : прізвисько, прізвище, прірва.
ПРЕ=дуже, церков.: прегарний, преподобний.
ПРИ=наближення, неповнота: приземлитися, приварити.
НЕ
1.Разом: синонім(невеселий-сумний), НЕДО. З
дієприкметниками (ненаписаний твір). АЛЕ коли є
залежне слово(конкретизація) – окремо: ЩЕ не
написаний твір.
2.Окремо: протиставлення (протист. сп. чи тире),
присудок: день не холодний; не холодний, а теплий.
З дієсловами-окремо: не кажи. !!! неславити=ганьбити
(не славити= не прославляти), непокоїтися=турбуватися
(не покоїтися=не бути похованим), недоїдати =жити
впроголодь (недоїдати=не доїдати їжу до кінця),
нездужати=хворіти (не здужати не мати сил)
Складні слова
1.Через дефіс:
-слова рівноправні (і); відтінки кольорів, смаків;
сторони світу; -ико,-іко, -їко; військово-, воєнно-(але:
військовополонений, військовозобов’язаний); міні-,
міді-, максі-, лейб-,обер-,унтер-, екс-, віце- (інші-разом:
ультрановий).
2.Разом: утв. від словосполучення (і):
південноукраїнський( південна Україна), 1слово-числ,,
наказове дієслово: триденний, перекотиполе. Люби-
мене.
Іншомовні слова
Для роздільної вимови (чути й):
м’який знак (де ти з’їси ці лини):мільярд, браконьєр;
апостроф- після інших: миш’як, п’єдестал. АЛЕ: бюро,
пюре (не чути й)
Подвоєння
1.У власних назвах і похідних:
Голландія(голландський), «Інтермеццо».
2. Збіг морфем: ірраціоналізм, імміграція (еміграція).
3. подвоєння – заг.назвах: піца, інтермецо. Ванна, вілла,
бонна, мірра, дурра, білль, качча, нетто, брутто, мотто,
панно, пенні, аннали, булла, манна.
И-І
приголосним(перед голосним-І): Сирія, чипси. Окремі
власні назви–І: Грімм, Діддро.
Синтаксис в
асоціаціях
Просте речення
Непоширене
Тільки
ГО
Поширене
Є
хоча б один другорядний член.
Підмет(Хто? Що?)
!!! перевірятися за присудком
З
безобовим дієсл.(на –НО,
-ТО) підмет не існує!!! Тільки додаток!
Простий: фразеологізм, інфінітив на
поч.реч.
Складений: кількість, скл. власна назва, 2 займен.
Присудок(Що
робить? …є?)
Простий: фразеологізм, складена ф. майб часу(бути+інф.)
Складений дієслівний: хотіти, бажати, прагнути,починати, завершити, закінчити
і подібні (бажання, початок, кінець)+ інфінітив: почав
думати.
Складений іменний: бути, стати, становитися, зватися, становитися, іменуватися
+ іменна част(
тільки Н. або О. в.): став
письменником; можна вставити Є:
він друг (він є друг).
Означення (Який? Чий?Котрий?)
Пояснює
іменник: кава по-турецьки, жага вчитися
Додаток (непрямі відмінки)
Не плутати з підметом
Бачу
друга, відкрити книгу
Якщо
пояснює іменник-означення: квітка весни.
Обставина(як?де? куди? звідки? Наскільки? З якою
метою? …)
ЩОБ-інфінітив:
прийшли (щоб) вчитися.
Неповне речення:
Пропущене
слово, підмет з обставиною,
можна вставити ВІН, ВОНА, ВОНО, нема головних членів.
Односкладні речення -повні
Односкладне
речення
Тільки підмет
АБО тільки присудок!!!
Називне –
ПІДМЕТ без обставини
ПРИСУДОК:
-означено-особове(я, ти, ми, ви);
-неозначено-особове (вони, множина мин.часу);
-узагальнено- особове(присл.,афоризм без підмета;
-безособове (-, не плутати з називним!)
Відокремлене
означення(який, яка..?)
Дієприкметниковий, прикм.
зворот, виділені комами(рідше тире):
сад, (який?)умитий дощами, стрепенувся.
Відокремлена прикладка
(друга назва, іменниковий
зворот). Існує у реченні, якщо
є присудок (!!! Підмет і обставина –вважається, що теж є присудок: Вгорі сонце – символ життя. Сонце – символ
життя.
Відокремлений додаток
Крім, окрім, опріч, за винятком, особливо,
замість
Відокремлена
обставина
Дієприслівниковий
зворот (-ЧИ, -ШИ).
Складне речення
Складносурядне
речення
Не плутати з ОЧР!!
2 ГО і сурядний сполучник (єднальні: і, й, та=і; протиставні:а, але, проте, зате, однак; розділові: чи…чи, ні..ні, або, не то..не то, не
тільки…,але).
Складнопідрядне
речення
Ставити питання від головної част. до
залежної.
Означальне: який, чий, що=який (пояснює
іменник!!!).
З’ясувальне: питання усіх відмінків, пояснює присудок.
Обставинне: питання
обставини, пояснює обст. чи гол. речення.
місця: де, куди, звідки (але
іменник-означальне);
часу: поки, доки, коли;
умови:
як…то
якщо, якби, коли б, коли=якщо,
аби=якщо;
причини:
бо, тому що, адже, оскільки;
мети:
щоб, аби;
міри
і ступеня: чим…тим, так, що аж, скільки, наскільки;
способу
дії: так…як, як…так
допусту:хоч, хоча, дарма, хай, нехай, незважаючи на…
порівняння:
як, мов, ніби, наче, неначе;
наслідку:
так що.
Безсполучникове
Не
менше 2 ГО, без сполучників.
Реч. з різними
видами зв’язку
Частини
поєдн. сурядним, підрядним чи безсполуч. зв.
Пряма мова
«П»,
- а.
«П?!»-а.
А:
«П (!?)».
«П, - а, - п».
«П, - а. – П».
«П, - а(2 присудки): - П».
Слова
автора не починати підрядними сполучниками!
Цитати
Строфа-лапки
не ставляться.
Цитата- частина власного речення: якщо у
цитаті чи словах автора нема
ГО, перед цитатою-підрядний сполучник: Ліна Костенко сказала, що «нерівність душ – це гірше, ніж майна». АЛЕ: Ліна
Костенко сказала: «Нерівність душ – це гірше, ніж майна».
Немає коментарів:
Дописати коментар